Дергачівська громада попрощалася із Володимиром Бєлихом, молодшим сержантом 226-го батальйону 127-ї бригади ТРО ЗСУ, який помер від серцевого нападу 11 січня 2026 року
Володимир родом зі Слатиного, де народився, навчався у місцевому ліцеї і прожив у селищі майже усе життя. З 2015 року він був активним учасником загону територіальної оборони Дергачівського району. У перший день повномасштабного російського вторгнення долучився до оборони Харкова, брав участь у боях за Старий Салтів, Тернову, Старицю, Огірцеве, звільняв Питомник, Малі й Великі Проходи, а також інші населені пункти Харківщини.
Під час важких боїв Володимир Бєлих проявляв героїзм, отримав бойове поранення і у червні 2022 року був нагороджений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У жовтні того ж року він був демобілізований у зв’язку з досягненням 60-річного віку і повернувся до цивільного життя. На жаль, 11 січня 2026 року серце українського захисника зупинилося на 64-му році життя.
Володимир Бєлих був дуже вольовою і принциповою людиною, справжнім патріотом України, завжди брав ініціативу на себе – у цивільному житті та у бою. Був інструктором, старшим другом і наставником для бойових товаришів. На момент смерті чоловікові було 63 роки. Воїна поховали на кладовищі у селищі Солоницівка.
У Володимира залишились дружина Ельвіра та син Олександр.
🕯 Щиро співчуваємо рідним та близьким померлого. Пам’ять про Володимира житиме у наших серцях та у нашій історії!
