Юрій Бурак
Юрій Бурак (1985-2026) - солдат, оператор БПЛА 92-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України.
Юрій народився у Слатиному, а згодом разом із родиною переїхав до Харкова. Навчався у Харківському ліцеї № 2. Після закінчення школи вивчився на чоботаря та займався ремонтом взуття. У 2011 році чоловік повернувся жити до Слатиного, працював у різних сферах, шукав себе і будував плани на майбутнє. Останнім місцем роботи Юрія у цивільному житті був завод побутової хімії «СВ», де він працював комплектувальником.
У липні 2025 року Юрій став до лав Збройних сил України. Він боронив Україну на дуже важких ділянках фронту, мужньо виконував свій військовий обов’язок, захищаючи рідну землю від ворога. На жаль, під час виконання бойового завдання у вересні 2026 року воїн загинув унаслідок російського обстрілу поблизу села Таврійське на Запорізькому напрямку.
Юрій Бурак був надзвичайно життєрадісною, світлою людиною, турботливим батьком, сином і братом, люблячим чоловіком. За межами військової служби він мав свої захоплення: любив подорожувати, ходити по гриби, захоплювався татуюванням, дуже любив тварин.
На момент загибелі оборонцю України був 41 рік. Чоловіка поховали на Алеї Слави (Семенське кладовище) в Дергачах. У скорботі за Юрієм залишилися його батьки – Раїса та Іван, дружина Наталія, сини Тимофій і Ратибор, сестра Ірина та племінниця Катерина.
