Володимир Бєлих
Володимир Бєлих (1962-2026) – молодший сержант 226-го батальйону 127-ї бригади ТРО Збройних сил України.
Володимир родом зі Слатиного, де народився, навчався у місцевому ліцеї і прожив у селищі майже усе життя. З 2015 року він був активним учасником загону територіальної оборони Дергачівського району. У перший день повномасштабного російського вторгнення долучився до оборони Харкова, брав участь у боях за Старий Салтів, Тернову, Старицю, Огірцеве, звільняв Питомник, Малі й Великі Проходи, а також інші населені пункти Харківщини.
Під час важких боїв Володимир Бєлих проявляв героїзм, отримав бойове поранення і у червні 2022 року був нагороджений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У жовтні того ж року він був демобілізований у зв’язку з досягненням 60-річного віку і повернувся до цивільного життя. На жаль, 11 січня 2026 року серце українського захисника зупинилося на 64-му році життя.
Володимир помер 11 січня 2026 року від серцевого нападу. Володимиру було 64 роки.
У чоловіка залишились дружина Ельвіра та син Олександр. Похований на на кладовищі у селищі Солоницівка.
